WordPlanet

facebook twitter twitter email this page

Перше послання до Корінтян

Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16


-Reset+

Глава: 1

1 Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,
2 Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
4 Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,
5 бо ви в ньому всім збагатились, - усяким словом і всяким знанням,
6 згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.
7 Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,
8 який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.
9 Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.
10 Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.
11 Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.
12 Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я - Павлів, а я - Аполлосів, а я -Кифин, а я - Христів.»
13 Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?
14 Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,
15 щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.
16 Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.
17 Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.
18 Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.
19 Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!
20 Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?
21 А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.
22 Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, -
23 ми проповідуємо Христа розп'ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,
24 а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість.
25 Бо, нібито немудре Боже - мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.
26 Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;
27 але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, -
28 і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,
29 щоб жадне тіло не величалося перед Богом.
30 Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,
31 щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

Wordplanet: 1 Korinterne / I Corinthians 15: Біблія - Новий Заповіт

WordProject

Перше послання до Корінтян

Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16


1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
5 що з'явився Кифі, потім дванадцятьом;
6 опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
7 Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.
8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
11 Чи то я, отже, чи то вони, - так ми проповідуємо, і так ви увірували.
12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, - ви ще у гріхах ваших;
18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми - найнещасніші з усіх людей.
20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
23 І кожний у своїм порядку: первісток - Христос, потім - Христові під час його приходу.
24 Потім кінець, - коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
26 Знищений буде останній ворог - смерть;
27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
29 Коли ні, - то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати - це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, - їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
35 Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню - власне тіло.
39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
47 Перший чоловік із землі - земний, другий чоловік - з неба.
48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні - успадкувати нетління.
51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
56 Жало смерти - гріх, а сила гріха - закон.
57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.




Глава: 16

1 А щодо збірки на святих, то робіть і ви так, як я був наказав Церквам галатським.
2 Першого дня тижня кожний з вас хай відкладає в себе, збираючи, що може заощадити, щоб збірок не робити тоді, коли сам прийду.
3 А коли прийду, пошлю тих, що їх ви вважатимете, з листами, щоб вони віднесли ваш дар у Єрусалим.
4 Коли ж буде потрібно піти й мені самому, то вони підуть зо мною.
5 Прийду ж до вас, як Македонію перейду, бо я крізь Македонію переходжу.
6 А у вас, може, зупинюсь або й перезимую, щоб ви мене провели, куди я піду.
7 Я вас не хочу бачити тепер лиш у переході; надіюсь бо деякий час у вас перебути, коли те Господь дозволить.
8 В Ефесі я перебуду до П'ятидесятниці,
9 великі бо й широкі двері мені там відчинились, і супротивників багато.
10 Як прийде Тимотей до вас, глядіть, щоб почувавсь у вас безпечно, бо він, як і я, робить діло Господнє.
11 Нехай, отже, ніхто ним не легковажить; і відпровадьте його в мирі, щоб прийшов до мене, бо я з братами на нього чекаю.
12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже його просив, щоб він пішов до вас із братами, та він не мав ніякої охоти тепер прибути; прийде, як буде догідний час.
13 Чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться.
14 Нехай усе у вас діється в любові.
15 А благаю вас, брати: Ви знаєте родину Степани, що вона первісток Ахаї і що вони віддали себе святим на службу;
16 то щоб і ви також піддавалися таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними.
17 Я тішуся приходом Степани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу неприявність заступили,
18 бо заспокоїли мій дух і ваш. Отож, шануйте таких.
19 Вітають вас Церкви азійські. Вітають вас у Господі сердечно Акила і Прискилла з їхньою домашньою Церквою.
20 Всі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком.
21 Привіт моєю рукою, Павловою.
22 Як хтось не любить Господа, анатема на нього! «Маран ата!»
23 Благодать Господа Ісуса з вами!
24 Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі!